U-CORE

Про проект

Проєкт U-CORE (повна назва "Дослідження збору, збереження та поширення українських свідчень про війну 2022 року") є продовженням роботи з документування, яку навесні 2022 року в рамках ініціативи "24.02.2022, 5 ранку: Свідчення про війну" розпочали дослідники з України, Польщі, Люксембургу, Великої Британії та Німеччини з метою зафіксувати український досвід повномасштабного вторгнення.

Зібравши понад 210 свідчень українських біженок та біженців у Польщі, 50 свідчень у Люксембурзі та інтерв'ю зі 150 внутрішньо переміщеними особами та волонтерами в Україні, ми розпочинаємо дослідницьку роботу з цим матеріалом у рамках трирічного гранту, що фінансується Національним науковим центром у Польщі, та чотирирічного гранту, що фінансується Національним фондом досліджень у Люксембурзі.

У рамках нашого проєкту ми повторно сконтактуємося із відібраними респондентами, щоб згідно із попередньо опрацьованою методологією записати інтерв’ю другої хвилі. Потім інтерв'ю будуть оброблені, а всі джерела (інтерв'ю першої та другої хвилі зібрані в Польщі, Україні та Люксембурзі) проаналізовані, в тому числі за допомогою інноваційного програмного забезпечення для якісного аналізу даних. Ми зосередимося на питаннях мови інтерв'ю та аналізі нарративних структур, формуванні біографічної та соціальної пам'яті про російське вторгнення, питаннях ідентичності та міграційних стратегій, обраних респондентами. Особливу увагу в рамках проєкту буде приділено питанням методології та етики збору, аналізу та обміну даними про збройний конфлікт, що триває.

Ми також працюватимемо над створенням єдиного цифрового середовища, яке стане місцем зберігання колекції матеріалів і, можливо, в майбутньому залучатиме матеріали інших проєктів. В результаті виконання проєкту записані інтерв'ю будуть доступні до ознайомлення у визначених стаціонарних локаціях для всіх зацікавлених дослідницькою та освітньою роботою. Ми також проведемо низку популяризаційних заходів, таких як створення графічного роману та анімаційного фільму, які донесуть історії наших респондентів до ширшої аудиторії у спосіб, який зробить чутливий контент доступним.

Проєкт будуть реалізовувати у співпраці дослідницькі групи з Люксембургу, Польщі та України.

Методологія та етика

Методологія та етика є дуже важливими в цьому проєкті, оскільки учасники є вразливою групою населення, а сам проєкт здійснюється в розпал незавершеного конфлікту.

Перед інтерв'ю

Дослідники сконтактуються із людьми, з якими вони записали інтерв'ю під час першої фази проєкту (у 2022-23 роках) (лише з тими, хто дав на це згоду). Ми будемо опитувати лише людей, які перебувають у стабільній ситуації, не переживають жодної серйозної кризи і не залежать від нас. Ми зацікавлені в тому, щоб наші респонденти дійсно хотіли розповісти про свій досвід.

Завдання дослідника - зробити так, щоб респонденти робили це усвідомлено. Дослідник описує обставини самого інтерв'ю, цілі дослідження та долю матеріалу. Ми звертаємо особливу увагу на психічний стан наших учасників і виключаємо інтерв'ю з людьми з будь-якими ознаками емоційної кризи. Респонденти заздалегідь отримують питання, які будуть порушені під час інтерв'ю, і мають можливість відмітити питання, на які вони не бажають відповідати, а також додати питання, які вони хотіли б включити в інтерв'ю. З метою дати респонденту можливості якомога більшого контролю над структурою та змістом інтерв’ю, у цьому дослідженні ми застосовуємо методологію учасницького дослідження.

Ми надаємо перевагу особистим інтерв'ю, якщо це дозволяють обставини. Онлайн-інтерв'ю є допустимими, якщо респондент переїхав у віддалене місце або залишається на території, яку дослідник вважає небезпечною. Дослідники та дослідниці оцінюють ризики, але повинні повідомити команду про свої рішення та вжити всіх можливих заходів для забезпечення особистої безпеки респондентів.

Під час інтерв'ю

У цьому проєкті ми створюємо ситуацію, в якій респондент має вирішальний голос у різних аспектах, таких як час і місце проведення інтерв'ю, його тривалість, рівень анонімності та псевдонімізації, а також специфіка використання його чи її свідчень для різних цілей — наукових, освітніх чи мистецьких. У документі про згоду на запис ми надаємо учаснику можливість висловити свої побажання щодо зберігання та обробки його даних.

Інтерв'ю фокусується на особистому досвіді, з особливим акцентом на змінах у повсякденному житті з моменту запису першого інтерв'ю. Ми заздалегідь ділимося темами, які будемо обговорювати в інтерв'ю, щоб учасники нашого проєкту могли краще підготуватися до нього. Серед іншого, ми говоритимемо про шляхи міграції, зміни в сімейних стосунках, зміни в професійному житті, волонтерство тощо. Інтерв'ю — це також можливість обговорити досвід нашої першої зустрічі: як вона вплинула на самопочуття людини і як можна оцінити процес участі в записі інтерв'ю.

Оскільки ми проводимо проєкт про незавершену війну, частина наших роздумів присвячена питанню чутливої інформації. Частиною нашої методології є учасницький підхід, тому ми будемо обговорювати цю тему під час інтерв'ю, щоб виробити цілісне і всебічне визначення чутливості, яке в процесі дослідження буде трансформовано в набір метаданих у цифровому середовищі, де зберігатимуться інтерв'ю.

Після інтерв'ю

Дослідники сконтактуються з учасниками телефоном на наступний день після інтерв'ю, щоб перевірити, чи не викликало інтерв'ю дискомфорту. Ми також будемо підтримувати зв'язок із кожним респондентом протягом певного часу. Ми будемо поводитися з записами конфіденційно і дбайливо. Якщо респондент бажає видалити певні фрагменти із запису, ми докладемо всіх зусиль, щоб задовольнити цю вимогу. У формулярі згоди на запис також є місце для додаткових побажань учасника щодо його свідчень. Якщо учасник відмовляється від своєї участі, запис буде виключено зі збірки.

Усі інтерв'ю будуть транскрибовані та збережені в захищеному цифровому просторі. Протягом реалізації проєкту копії всіх свідчень також будуть завантажені до програмного середовища CatDV, яке адмініструється Люксембурзьким університетом, що дозволить членам усіх команд працювати з усією колекцією в захищеному цифровому просторі. Наприкінці виконання проєкту доступ до колекції буде відкрито через захищену цифрову платформу, доступну в окремих стаціонарних точках доступу.

Наша команда проводить регулярні супервізійні зустрічі з психологом. В разі потреби, ми також пропонуємо психологічну підтримку нашим респондентам.

Етична оцінка

Проєкт отримав етичне схвалення на національному рівні (схвалення Польського товариства усної історії та Комітету з етики Люксембурзького університету). Ми також отримали пропозиції від нашої Наукової ради, яких ми дотримувалися перед початком процесу збору інтерв'ю.

Наукова рада

У реалізації проєкту нас підтримує Наукова рада, до складу якої входять видатні вчені з багатьох країн світу, в тому числі ті, що мають досвід проведення досліджень за тематикою, яка відповідає проблематиці нашого проєкту. Рада збирається двічі на рік в онлайн форматі для прийняття звіту про поточний стан проєкту.

Вікторія Середа  (Львівський національний університет імені Івана Франка)
Дарія Маттінглі  (Кембриджський університет)
Стівен Нарон  (Єльський університет)
Неріна Вайс  (Інститут праці та соціальних досліджень Фафо)
Барбара Енгелькінг  (Польський центр дослідження Голокосту)
Даріуш Стола  (Інститут політичних досліджень Польської академії наук)
Катеріна Кралова  (Карлів університет)
Тетяна Журженко  (Віденський університет)
Марина Гримич  (письменниця, антрополог)